Що зміниться в Україні в квітні : підвищення низки пенсій, електронні рішення ВЛК, дедлайн НМТ і рідкісний збіг дат Великодня

У квітні 2025 року в Україні перерахують пенсії працюючим пенсіонерам, замінять паперові рішення ВЛК електронними, спливе термін реєстрації на Національний мультипредметний тест, а православні і католики відсвяткують Великдень в один день.

NV зібрав найважливіші новації квітня 2025.

Інфографіка: NV

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам

З 1 квітні 2025 року буде проведено перерахунок пенсій для працюючих пенсіонерів — тобто тих осіб, які після призначення або попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати. Пенсії перерахують приблизно 629 тис. працюючих пенсіонерів з урахуванням їхнього оновленого страхового стажу.

Для цього таким пенсіонерам не потрібно додатково звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду України. Перерахунок проведуть автоматично:

• пенсіонерам, які після призначення /попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати та набули не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення /попереднього перерахунку/ пенсії;
• пенсіонерам, які після призначення /попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати та набули менше 24 місяці страхового стажу, але після призначення /попереднього перерахунку пенсії пройшло не менш ніж два роки.

Це означає, що в 2025 році буде перераховано пенсії працюючим пенсіонерам, які були призначені або перераховані в 2023 році.

Право на перерахунок визначає страховий стаж, набутий станом на 1 березня того року, в якому проводиться перерахунок.

Водночас це право не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення, та які не досягли віку 60 років.

Максимальне підвищення пенсій, незалежно від категорії пенсіонера, становитиме не більше 1 500 гривень.

Мінімальний гарантований розмір підвищення становитиме 100 грн.

Також у квітні розраховувати на збільшення пенсій традиційно можуть ті пенсіонери, які досягли відповідного віку для вікової надбавки.

Зараз така доплата складає:

• для пенсіонерів від 70 до 74 років включно — 300 грн;
• для осіб від 75 до 79 років включно — 456 грн;
• для пенсіонерів від 80 років — 570 грн.

Вікова надбавка передбачена для тих пенсіонерів, чиї виплати не перевищують 10 340 грн.

Електронні рішення ВЛК замість паперових

З 1 квітня постанови ВЛК оформлюватимуть в електронній формі: Міністерство оборони спільно з Міністерством охорони здоров’я України цифровізували постанови військово-лікарських комісій.

Для цього запроваджено електронний кабінет ВЛК у Медичній інформаційній системі ЗСУ. Тож відтепер ВЛК оформлятимуть свої рішення не на папері, а в електронному форматі, нагадали в МОЗ.

Електронні направлення на ВЛК з реєстру військовозобов'язаних Оберіг автоматично потраплятимуть у кабінет ВЛК. А постанови ВЛК автоматично надходитимуть до реєстру Оберіг та швидше відображатимуться у застосунку Резерв+. Постанови щодо військовослужбовців зберігатимуться в Медичній іноформсистемі ЗСУ — невдовзі це спростить отримання виплат, пільг, послуг.

З 1 березня 2025 року електронні постанови вже могли формувати ті ВЛК, які пройшли необхідне навчання.

А з 1 квітня 2025 року електронне оформлення довідок ВЛК та свідоцтв про хворобу стане обов’язковим для всіх комісій.

Онлайн-оформлення висновків ВЛК — це продовження першого етапу реформи, покликаної зробити військово-лікарську експертизу зручною, швидкою та прозорою.

З 1 січня 2025 року військовозобов'язані можуть подати запит і отримати електронне направлення на ВЛК у застосунку Резерв+. Таким чином, щоб пройти огляд для визначення придатності до служби, більше не обов’язково звертатися до ТЦК СП за паперовим документом — з електронним направленням людина прибуває напряму до визначеного закладу охорони здоров’я для проходження огляду.

Втрачають чинність неоновлені бронювання працівників критичних підприємств

Після 31 березня 2025 року, тобто починаючи з квітня, сплив термін перебронювання військовозобов'язаних співробітників критичних підприємств.

До цього терміну критично важливі підприємства України мали пройти перевірку на відповідність новим вимогам, якщо хотіли зберегти статус критичних, мати змогу бронювати працівників й надалі, а також переоформити бронювання згідно з новими умовами.

Йдеться про вимоги, затверджені Кабміном 29 листопада 2024, коли уряд ухвалив зміни до постанов № 76 та № 1332 щодо порядку бронювання військовозобов'язаних на критично важливих підприємствах.

Якщо ж до 31 березня такі підприємства не подали документи на перепідтвердження, то вони втрачають статус критично важливих, а всі працівники будуть зняті з бронювання.

Завершення реєстрації на НМТ

З 6 березня і лише до 3 квітня в Україні триває реєстрація для участі Національному мультипредметному тесті(НМТ), яка відбувається дистанційно.

У 2025 році НМТ відбуватиметься під час основних і додаткових сесій. Основні проходитимуть протягом 14 травня — 25 червня; додаткові — 14−25 липня.

Як нагадує портал Osvita.ua, для реєстрації для участі в НМТ, потенційному вступнику потрібно самостійно створити персональний кабінет на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Вносити особисті дані з метою створення персонального кабінету можна двома шляхами:

• автоматично через портал або додаток Дія — шляхом передавання до реєстраційного сервісу електронних копій засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
• шляхом заповнення форми в реєстраційному сервісі.

Після створення персонального кабінету майбутній вступник має виконати в ньому такі дії:

• внести особисті дані й інформацію щодо участі в НМТ;
• підтвердити бажання взяти участь у НМТ;
• надіслати внесену інформацію на обробку до регіонального центру;
• сформувати Сертифікат НМТ 2025 року.

До 8 квітня зареєстровані матимуть змогу в персональних кабінетах внести зміни(вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні або за кордоном, у якому бажають пройти НМТ).

У додатковий період(9−14 травня) зареєструватися для проходження НМТ під час додаткових сесій зможуть особи, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації, та ті, хто реєструвалися в основний період реєстрації, але їм було відмовлено в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних можна буде внести до 19 травня.

Остаточна відмова України від розрахунку офіційного курсу гривні до рубля

З 31 березня Національний банк України відмовився від розрахунку офіційного курсу гривні до російського рубля, а також деяких інших валют: білоруського рубля, іранського ріала тощо. Тож квітень стане першим повним місяцем дії норми про усунення цих валют з «валютного кошика».

До цього в Україні було два переліки валют для розрахунку офіційного курсу — щоденний(33 валюти) і щомісячний(24 валюти).

Нацбанк збирається сформувати з них один щоденний кошик, куди входитимуть валюти першої групи класифікатора та валюти країни, які забезпечують не менше 95% товарообігу з Україною.

У кошику залишиться тільки 41 валюта, серед яких не буде рубля, а також спеціальні права запозичення МВФ.

З валютного кошика вибувають валюти Білорусі, Бразилії, Вірменії, Домініканської Республіки, Іраку, Ірану, Киргизстану, Лівії, Марокко, Тайваню, Пакистану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану.

Періодичність встановлення офіційного курсу гривні до 11 валют буде змінена зі щомісячної на щоденну. Серед них валюти Алжиру, Таїланду, ОАЕ, В'єтнаму, Грузії, Лівану, Малайзії, Саудівської Аравії, Сербії, Бангладеш і Тунісу.

Перелік коригуватиметься один раз на три роки або частіше, якщо за валютами, які до нього входять, товарообіг з Україною знизиться нижче рівня 90%.

Нові правила оплати лікарняних

З 4 квітня 2025 року набудуть чинності нові правила оплати лікарняних, затверджені законодавчно.

Йдеться про закон(Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування), який Верховна Рада прийняла в грудні 2024 року.

Ці зміни стосуються оплати лікарняних як на основному місці роботи, так і за сумісництвом та набувають чинності через три місяці з дня опублікування закону — тобто з 4 квітня.

Згідно з новими правилами оплати лікарняних:

• допомога по тимчасовій непрацездатності надаватиметься за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом;
• допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання буде виплачуватись роботодавцем у розмірі 100% середньої заробітної плати(перші 17 днів будуть оплачувати коштом підприємства);
• якщо працівник має ще одну роботу, другий роботодавець оплачує за свій кошт перші 5 днів тимчасової непрацездатності.

Великдень 2025 — однакова дата для католиків і православних

Такий збіг дати найсвітлішого свята для всіх християн є рідкісним, але не винятковим: так трапляється приблизно у 30% випадків обчислення дати Великодня.

Востаннє римо-католики і православні святкували Великдень разом 2017 року(16 квітня).

І хоча цього року жодних розбіжностей у даті свята немає, формально ПЦУ та УГКЦ святкують Великдень разом із більшістю православних, а не католицьких церков світу — навіть після зміни церковного календаря і перехід на новоюліанське літочислення, зокрема відзначення Різдва 25 грудня.

Адже християни західного обряду(Римо-католицька церква, протестанти, а також низка східних католицьких і орієнтальних православних церков) послуговуються Григоріанським календарем, а ПЦУ і УГКЦ — новоюліанським.

Різниця між ними полягає зокрема і в тому, як визначаються дати так званих«рухомих» церковних свят, до яких належить і Великдень.

З урахуванням вимог цих розрахунків, Великдень за григоріанським календарем в 45% випадків святкують на тиждень раніше, ніж за юліанським, в 30% випадків свята збігаються, у 5% випадках різниця становить 4 тижні, і у 20% — різниця в 5 тижнів(більше, ніж місячний цикл). Різниці в 2−3 тижні між католицьким і православним Великоднем не буває.

Юліанський(окремі орієнтальні православні церкви, зокрема РПЦ) та новоюліанський («новий» календар ПЦУ та УГКЦ) календарі використовують т. зв. «стару» або«вічну» Пасхалію — тобто розрахунок дати Великодня. Ця методика була визначена ще в 325 році на Першому Нікейському соборі(нині Туреччина). Відповідно до неї, Великдень має святкуватися в першу неділю після першого повного Місяця після весняного рівнодення, за низки інших умов. Цей принцип тоді охоплював увесь християнський світ, адже був затверджений ще до розділу християнської церкви на католицьку і православну в 1054 році.

Григоріанський календар використовує більш точні з астрономічного погляду розрахунки. Він був затверджений вже для католицької церкви в XVI столітті, коли папа римський Григорій XIII здійснив календарну реформу. Вона була покликана виправити недоліки юліанського календаря, адже астрономічна тривалість року у ньому вирахувана некоректно. Через це, наприклад, Різдво почало з часом зміщуватися ближче до фактичного весняного рівнодення. А розрахунковий«пасхальний» повний місяць в юліанському календарі відбувається нині на 4−5 днів пізніше реальної астрономічної повні внаслідок накопиченої за століття похибки.

Саме тому григоріанський календар точніше обчислює дати весняного рівнодення та повного Місяця, від якого залежить святкування Великодня. А різниця між сонячними календарями за юліанським і григоріанським літочисленням нині складає 13 днів(у XX-XXI століттях).

Крім того, для нової системи обчислення дати Великодня за григоріанським календарем неаполітанський астроном Алоїзій Лілій та німецький монах-єзуїт Кристофер Клавій ще в XVI ст. вирахували складну оновлену формулу, яка враховує низку різних факторів. При цьому Великдень можна святкувати і раніше, ніж єврейський Песах. Саме такою формулою досі послуговується католицький світ та решта християн західного обряду.

Наприклад, у 2024 році, за григоріанським календарем, перший повний місяць випав на 25 березня, рівнодення — на 20 березня, тому Великдень відзначали 31 березня. Тоді за юліанським та новоюліанським календарем Великдень 2024 року припадав на 5 травня.

Коли ПЦУ та УГКЦ переходили з юліанського на новоюліанський календар, то окремо відзначили, що здійснюють цей перехід на новий календар«зі збереженням традиційної Пасхалії».

Саме тому усі свята Великоднього циклу як ПЦУ та УГКЦ й надалі відзначають разом з православним, а не з католицьким світом. Серед них не лише Великдень, але й залежні від його дати свята(такі як Вознесіння і П’ятдесятниця, тобто церковні свята на 40-й і 50-й день після Воскресіння Господнього).

Завершення опалювального сезону

У квітні 2025 року в Україні завершується опалювальний сезон. Зазвичай він триває до 15 квітня, хоча деякі регіони та міста завершили його навіть раніше.

Так, у Києві опалення почали вивмикати з 24 березня — як через потепління, так і через економію газу. З цієї дати від теплопостачання почали відключати житлові будинки. «Будівлі ж закладів соціальної сфери — медзаклади, дитсадки, школи та інші, відключатимуть за індивідуальними заявками їх керівників», — зазначив мер столиці Віталій Кличко.

На Львівщині опалювальний сезон завершили 26 березня, у Луцьку — 27 березня.

Низка регіонів України вимкнуть опалення у квітні.

Однак для мешканців будинків та квартир, обладнаних системами індивідуального опалення, опалювальний період формально є довшим і завершиться 30 квітня 2025 року. Це має значення для тих, хто користується пільговим тарифом на електричне індивідуальне опалення — протягом офіційного«зимового» сезону вони платять удвічі менше за перші 2000 кВт*год. на місяць.

Чи підвищать комунальні тарифи в квітні 2025?

В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів, зокрема на газ, гарячу воду та опалення, що був запроваджений через воєнний стан.

Ціна на централізоване опалення для більшості побутових споживачів, зокрема в Києві, залишатиметься на рівні 1654,41 грн/Гкал. Тариф на постачання тепла для населення залишиться на рівні минулорічних показників через дію мораторію на підвищення тарифів.

Ціна на електроенергію: після 1 квітня українці й надалі платитимуть за світло 4,32 г рн/кВт-год. Цей тариф діятиме щонайменше до кінця квітня 2025 року. З 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення підвищився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год.

Переглядати тариф найближчим часом не будуть, хоча через євроінтеграційні вимоги ціна на електроенергію для населення може в майбутньому зрости до 6,5 грн/кВт-год.

До 30 квітня 2025 року(протягом опалювального сезону) споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть за пільговим тарифом за електроенергію у розмірі 2,64 грн/кВт при споживанні до 2000 кВт/год електроенергії в місяць.

Також з 1 січня 2025 року уряд розширив категорії населення, які мають можливість отримувати електроенергію за пільговим тарифом до кінця опалювального сезону.

«Це співвласники великих багатоквартирних будинків, де відсутнє газове забезпечення, або місця, де є проблеми із теплопостачанням. Уряд вніс зміни в постанову, і мешканці таких будинків мають змогу сплачувати за електроенергію 2,64 грн/кВт-год до кінця квітня поточного року», — наголосив народний депутат, член парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.

Ціна за газ: у квітні 2025 ціна газу для побутових споживачів, які користуються послугами Нафтогазу, залишатиметься на рівні 7,96 грн за кубометр. Ціни на газ у решти постачальників будуть в межах від 7,7 грн за кубометр до 9,90 грн.

Рік тому, у квітні 2024 року газопостачальна компанія Нафтогаз України продовжила дію тарифного плану Фіксований ще на рік, керуючись діючим мораторієм на підняття цін.

Тариф на холодну воду також не планують підвищувати у квітні. Наразі питання щодо підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення й досі перебуває у стадії обговорення.

Інформує nv.ua