Як отримати стипендію для навчання в Німеччині українцям

Найбільшій у світі організації академічних обмінів - німецькій DAAD -100 років. Серед її стипендіатів, зокрема, і тисячі українських студентів. Під час війни Росії проти України їхня кількість збільшилася в рази.

Німецька служба академічних обмінів DAAD - найбільша в світі організація академічного обміну, що підтримує студентів, викладачів та науковців у контексті навчання та співпраці між Німеччиною та іншими країнами. Завдяки її стипендіям та грантам для навчання та участі в освітніх та наукових проєктах щорічно до Німеччини приїжджають до 150 тисяч людей з різних куточків світу, а німці здобувають досвід за кордоном. У 2025-му DAAD відзначає 100-річчя з дня заснування.

Програма обміну на руїнах Першої світової війни

Усе почалося 1925 року, коли Німеччина лежала в руїнах після поразки в Першій світовій війні. Тоді студент із Гейдельберга під час своєї поїздки до США зміг організувати 13 стипендій для своїх однокурсників на батьківщині. Так він хотів допомогти подолати ізоляцію Німеччини в науці. 13 січня 1925 року в Гейдельберзі було засновано Службу академічних обмінів, попередницю сьогоднішньої DAAD.

Після розгрому націонал-соціалізму в 1950 році з ініціативи британської військової адміністрації організація відновила свою роботу з розвитку академічного співробітництва. Сьогодні штаб-квартира DAAD розташована в Бонні, крім того, в організації є десятки представництв та інформаційних центрів у більш ніж 70 країнах. У 2023 році фінансування в рамках програм академічного обміну DAAD отримали близько 140 тисяч студентів та науковців по всьому світу. Сюди належать як іноземні студенти, які проходять навчання чи наукову роботу в Німеччині, так і навпаки.

Штаб-квартира DAAD розташована в Бонні

Одне з представництв DAAD розташоване у Києві. Його було відкрито наприкінці 1998 року, але співпраця зі студентами з території колишнього СРСР почалася задовго до цього і була ще навіть до повалення комуністичного режиму, розповідає директорка з комунікацій DAAD Урсула Пайнтнер (Ursula Paintner). За цей час кількість обмінних програм та стипендіатів постійно збільшувалася. Особливих змін німецько-український академічний обмін зазнав із початком російського нападу на Україну - спершу анексії Криму та війни на Донбасі, а потім і повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.

"Зараз до програм DAAD залучено близько 9000 українських студентів та науковців на рік - або через індивідуальні стипендії, або ж опосередковано через підтримку кооперації між українськими та німецькими вишами. 2021 року ця цифра становила лише близько 2000", - каже Пайнтнер. Крім того, українські студенти отримують фінансування через німецьку Національну агенцію академічної співпраці "Erasmus+", яка також є частиною DAAD.

Як війна Росії проти України вплинула на роботу DAAD 

Коли почалася повномасштабна російська війна, Німецька служба академічних обмінів спершу закрила своє представництво в Києві. Але DAAD надалі підтримував українських студентів та науковців, каже Пайнтнер. Весь цей час вона очолювала створений в 2022 спеціальний контактний центр для українців. Його мета була - допомогти українським студентам, що втекли від війни до Німеччини, продовжити навчання за кордоном.

Директорка з комунікацій DAAD Урсула ПайнтнерФото: Andreas B. Krueger

"Із 2014 року ми бачили, що інформація для цієї цільової групи - ключовий фактор, аби вони змогли прокласти собі шлях до німецької системи вищої освіти, знайти пропозиції, які підходять саме їм", - розповідає Урсула Пайнтнер. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, за її словами, в Німеччині з'явилися численні пропозиції для українських студентів та науковців - від мовних курсів до місць у лабораторіях і стипендіальних програм. "Ми хотіли, аби ця інформація, ця велика готовність допомогти дійшла до цільової групи. Адже стипендіальні пропозиції мають сенс лише тоді, коли потенційні стипендіати про них знають", - каже Пайнтнер.

Де знайти інформацію про навчання в Німеччині та стипендії

У жовтні 2024 року DAAD знову відкрило своє представництво у Києві, тож українські студенти можуть дізнатися про можливості навчання в Німеччині вже на місці або на сайті представництва.

Спектр пропозицій для українців - широкий: від класичних стипендій для навчання в магістратурі та докторантурі за різними фахами і стипендій для науковців до програм, націлених на митців, музикантів чи архітекторів. У переліку можна також знайти окремі пропозиції у сферах державного управління, досліджень у галузі "зеленого водню", культури німецьких меншин за кордоном, музейної справи тощо. Загалом фахових преференцій для отримання стипендії не існує, каже Урсула Пайнтнер.

Існують також стипендії для поїздок у Німеччину на мовні курси або ж програми обміну для колишніх стипендіатів DAAD. "І через стипендіальну базу даних можна перейти на портал DAAD, через який можна подати заявку на стипендію", - пояснює вона.

Пошук на сайті можна налаштувати так, аби отримати не лише пропозиції DAAD, але й інших навчальних та дослідницьких проєктів у Німеччині. Крім того, можна обмежити пошук окремими фахами або ж цільовою групою - студенти, докторанти, науковці тощо. 

Розмір стипендії для навчання в Німеччині

Розмір стипендій DAAD різниться. Приміром, для студентів магістерських програм він становить 992 євро на місяць. Тоді як у більш короткострокових програмах для науковців, які захищають чи вже захистили дисертацію, це 1300 євро. Крім цього, DAAD покриває витрати на переїзд, медичне страхування, а також надає 460 євро на рік на навчальний матеріал.

На кого націлені стипендії DAAD для українців

Більшість стипендій стосується тих, хто вже навчався чи навчається у вищому навчальному закладі. Прямого переходу з української школи до німецького вишу немає, пояснює Урсула Пайнтнер.

Через відмінність шкільних систем в Україні та Німеччині для допуску до навчання в німецькому вищому навчальному закладі українським абітурієнтам потрібно принаймні один рік провчитися у виші за кордоном. Альтернативно можна відвідати в Німеччині так званий Studienkolleg - так називаються навчальні заклади, які готують іноземних абітурієнтів до навчання у німецьких вишах, надаючи їм певного роду надбудову до шкільної освіти.

Студенти-біженці з України в Німеччині так само можуть отримати стипендію DAADФото: Sven Hoppe/dpa/picture alliance

Урсула Пайнтнер наголошує, що у багатьох програмах DAAD, ухвалюючи рішення про надання стипендій, не розрізняє між українцями, які перебувають в Україні, та тими, хто отримав у Німеччині гуманітарний захист як біженець від війни. "Утім, треба мати на увазі, що біженці з України мають право отримати в Німеччині державну фінансову підтримку для навчання в університеті (Bafög), а тому для них можливість отримати стипендію DAAD може бути не такою важливою, як для тих, хто перебуває в Україні", - каже вона. Але й тим, хто не прагне отримати стипендію, DAAD надає інформаційну підтримку, наголошує Пайнтнер.

Англомовні програми в Німеччині

Знання німецької мови для навчання в німецьких вишах є обов'язковим лише для німецькомовних програм. У багатьох німецьких університетах є англомовні навчальні програми, для допуску до яких володіти німецькою формально не потрібне. Утім, знання німецької все ж важливі для успішного навчання в Німеччині, незалежно від мови лекцій та семінарів, каже Пайнтнер. "Навіть якщо вчишся англійською, вивчити німецьку мову важливо для кращої інтеграції - для повсякденного життя в Німеччині, для контакту з одногрупниками і однокурсниками, вирішення бюрократичних питань і багатьох інших речей", - пояснює вона.

У багатьох німецьких вишах є численні англомовні програмиФото: Phalputhiridh Chhouk/DW Akademie

Директорка з комунікацій DAAD наголошує, що студентів з-за кордону активно підтримують у вивченні німецької. "Виші часто пропонують курси німецької, але й DAAD допомагає стипендіатам, які не мають глибоких знань німецької, ще до початку навчання вчити німецьку мову", - каже Пайнтнер.

Співпраця між німецькими та українськими університетами

Крім прямої підтримки і консультацій для окремих студентів з України, DAAD також підтримує та координує кооперацію між німецькими та українськими вишами. Кількість таких кооперацій так само суттєво збільшилася за час повномасштабної російської війни. Якщо у лютому 2022-го їх було 226, то станом на грудень 2024 року їх було вже понад 340, розповідає директорка з комунікацій DAAD.

Одним із прикладів такої співпраці є програма Ukraine Digital, у рамках якої німецькі виші від початку війни допомагають українським забезпечувати навчання онлайн за умов, коли очне навчання неможливе через обстріли та повітряні тривоги. За майже три роки війни в рамках програми, за даними DAAD, підтримку отримали майже 90 українських вишів, а кількість онлайн-курсів, профінансованих програмою, сягнула 2200.

Інші проєкти кооперації між німецькими на українськими вишами, що фінансує DAAD, за словами Урсули Пайнтнер, стосуються або навчання за окремими фахами, класичним прикладом є германістика, або ж німецько-українських проєктів у галузі науки та розвитку, що фінансує DAAD. "За час повномасштабного російського вторгнення ми також почали фінансувати проєкти співпраці між німецькими та українськими вишами, пов'язані з менеджментом вищої освіти. Адже Україна взялася за реформи в системі вищої освіти, які стосуються, зокрема, посилення університетської автономії", - каже директорка з комунікацій DAAD.

Німецько-українська мережа університетів

Новим масштабним проєктом освітньої та наукової співпраці між українськими та німецькими вишами є створення Німецько-української мережі університетів. На проєкт, розрахований до 2029 року, німецький уряд виділив 24 мільйони євро. За словами Пайнтнер, в рамках проєкту ідеться передусім про те, аби в українських вишах ставало дедалі більше міжнародних навчальних напрямів і спеціалізацій. Інша мета - створити програми підвищення кваліфікації персоналу українських вишів у сфері менеджменту вищої освіти та інтернаціоналізації.

Відмінністю від уже наявних кооперацій між українськими та німецькими вишами, за словами директорки з комунікацій DAAD, має стати участь у них багатьох вишів з обох країн одночасно. "Тобто нам важливо, аби це були не лише білатеральні кооперації між двома вишами, а дійсно з'явилася мережа завдяки спільним заходам та спільній співпраці", - каже Урсула Пайнтнер.

Інформує dw.com