На стінах бомбосховища в Німеччині історики знайшли "привіт" від українських остарбайтерок. Краєзнавці громадської організації "Після тиші" дізнались про долю дівчат з Черкащини, вивезених на примусові роботи до Рейху під час Другої світової війни.
Дослідники звернулись до завідувачки шкільного музею села Мокра Калигірка Людмили Дідук після того, як на стінах старого бомбосховища німецького Гревенброху були знайдені від руки написані прізвища 14 жительок її села. Жінка розповіла Суспільному, як триває дослідження тривожної знахідки.
"Тут були дівчата": на стінах бомбосховища в Німеччині знайшли "привіт" від українських остарбайтерок
Завідувачка музею Людмила Дідук розповіла, що у колекції ліцею села Мокра Калигірка є зошити з чорнильними прописами, старовинний одяг та військові артефакти. "Дуже багато досліджень ми проводимо. Останнє, над яким почали працювати, це про остарбайтерів", – зазначила вона.
Відомо, що остарбайтерами називали людей, вивезених нацистами зі східних окупованих територій на примусові роботи до Німеччини. Загалом, за підрахунками фахівців, з кінця 1941-го до початку 1944 року з України до Третього рейху було вивезено 2,4 млн наших співвітчизників. І вивозили здебільшого дівчат, пише Укрінформ.
"Тут були дівчата": на стінах бомбосховища в Німеччині знайшли "привіт" від українських остарбайтерок
Фото із надписами на стіні німецького бомбосховища стало причиною нового дослідження, наголосила Людмила Дідук. "Німецькі дослідники знайшли напис, які залишили там українські остарбайтерки. От питання, як вони збереглися", – каже завідувачка музею.
"Тут були дівчата": на стінах бомбосховища в Німеччині знайшли "привіт" від українських остарбайтерок
Написи знайшли німецькі експерти на стіні старого бомбосховища в жовтні 2024 року. Український історик Андрій Усач розповів, аби дізнатися більше, дослідники з Німеччини звернулися до очолюваної ним громадської організації "Після тиші".
"Тема примусової праці – одна з таких, з якими ми працюємо не перший рік. Найскладніше – ідентифікувати людей. Бо там були тільки прізвища та ініціали імені. Ми звернулися до пані Людмили, яка працює у мокрокалигірському музеї", – зазначив історик.
На стіні було знайдено 14 імен, доля яких, вісімдесят років була невідомою. "Дали клич по всіх населених пунктах нашої громади. Зараз триває пошук. Деякі імена відкриті уже, досліджені", – повідомив Усач.
Аби віднайти інформацію про примусово вивезених на роботу до Німеччини дівчат Людмила Дідук підняла архіви місцевої сільради. "Я всіх повиписувала остарбайтерів по Мокрій Калигірці, по Сухій Калигірці. Зразу роблю дослідження, скільки людей проживало на момент, 1944-1946 року. Все я підрахувала", – наголосила вона.
В ході дослідження вдалось дізнатися інформацію про долю п'ятьох згаданих на стіні українок. "У тому місті було розміщено бомбосховище ткацької фабрики й можливо дівчата ці там працювали. І в мене є така думка, що там вони можливо і проживали", – припустила завідувачка музею в Мокрій Калигірці.
Андрій Усач зазначив, що їхня організація звернулась у черкаський архів для дослідження "фільтраційних справ".
"Всі вивезені робітники проходили так звану фільтрацію. Наразі ми знайшли на трьох дівчат фільтраційні справи. Ці жінки працювали не в цьому Грехенбройху, а в сусідніх містечках. Вони говорили, що перед наступом армії союзників, їх починали возити по всій Німеччині. Очевидно, в якийсь із цих переїздів, вони переховувалися у цьому бомбосховищі", – додав історик.
Біографію інших жінок Людмила Дідук досліджуватиме разом із місцевими учнями. Для цього у школі організували спеціальну експедицію.
Інформує news.obozrevatel.com